Жорсткістю води називають сукупність розчинених у ній іонів кальцію Са2+ та магнію Mg2+.

Жорсткість води – це найбільш поширена проблема якості води. На початках, термін «жорстка вода» використовувався, якщо виникали труднощі прання речей у даній воді.

Основним джерелом попадання в воду солей магнію та кальцію є розмивання цією водою природніх покладів вапняків, гіпсу та доломіту.

В мало мінералізованих водах присутня найбільша кількість іонів кальцію. Зі збільшенням ступеня мінералізації вміст іонів кальцію спадає і не перевищує 1 г/л. Вміст магнію в мінералізованих водах складає декілька грамів, а в солених – наближається до декількох десятків грамів.

Іони кальцію і магнію не завдають великої шкоди живим організмам, проте їх присутність у воді у великій кількості не є бажаною, оскільки така вода не надається до господарського використання.

В жорсткій воді потрібно збільшувати кількість мила та порошку при пранні, ніж у звичайній, помалу розварюються м’ясо та овочі, шлунок починає перетравлювати їжу повільніше. Жорстка вода не може використовуватись системами водопостачання та системами нагрівання води.

Жорсткість вимірюється міліграмами еквівалент на літр (мг-экв/л). Стандарти допустимого значення жорсткості води є різними для різного обладнання, яке її використовує. Зазвичай, вода, жорсткість якої більше 1 мг-экв/л, є жорсткою.

Основний метод боротьби із жорсткістю води – це її пом’якшення.

Класифікація води по жорсткості